УРОКИ УКРАЇНСЬКОЇ… самим собі

Уже двома концертами та дебатами відбабахав фестиваль «Слухай Українське». Першими гостями фестивалю у клубі “Лялька” були галичани – група “Скрябін” (24.01), які через сім років після переїзду до Києва приїхали українізувати вщент заповнений “малолєтками” і “дєвчьонкамі” Львів. За тиждень (31.01) продовжили цю справу харків’яни “Танок На Майдані Конґо”. Холодний душ відвертих думок обдавав більше двох тисяч людей, які спостерігали за всім з великого відеоекрану на площі перед клубом. Круглий стіл з Кузьмою вийшов трохи хаотичним. Втім, велика емоційність довела, що конфлікт назріває і час говорити вголос про те, що говориться на кавах. Що й треба було довести.

Кузьма, який поїхав зі Львова 1994 року, під час круглого столу закликав не вирішувати загальноукраїнських проблем, а підтерти свій зад: “Ми маємо проблему у Львові. Я завжди Львів у Києві ставив у приклад. Поки до мене не підійшов Ілля Лагутенко з “Мумій Тролля” після свого концерту у Львові (навесні 2000 року), і сказав: “Кузьма, та що ти мене тулиш, там всі радіостанції крутять російську музику. Ви себе не любите.” Якщо ми є у Львові і себе не любимо, кому нафіг треба нас любити? Себе треба любити і поважати. До сраки, що там робиться за кордоном Львівської чи Тернопільської області, що робиться за Збручем. До сраки – два слова!”. (А в день концерту “Скрябіна” у Львові, окрім афіш Єфіма Шифріна та Віллі Токарєва, з’явилася ще одна. Валерія Леонтьєва.)

Тема другого круглого столу уже виходила за межі країни. Чи може українська музика бути конкурентноздатною в Україні і за кордоном – було поставлено риторичне питання. На цей запит ТНМК відповіли прямо та без зайвої скромності і в перші хивлини круглого столу і в перші хвилини концерту. “Аби бути конкурентноздатною, музика має бути розумною, а не тупою і пошлою,” – зазначав Фагот. Якість текстів, навіть “філологічність” “конґолезців” відзначив редактор журналу “Четвер” Іздрик. Після концерту навіть фанатичні джазофіли обіцяли придбати диск ТНМК. А розглядали цю проблему ширше разом з “ТНМК” і журналістами, член Національної Ради з питань телебачення і радіомовлення Микола Книжицький, редактор часопису “Четвер” Юрій Іздрик, редактор газети “Високий Замок” Степан Курпіль, директор 12-го каналу Михайло Хвойницький, заступник директора МО “Дзига” Андріян Кліщ, депутат Міської ради Андрій Садовий, координатор ГК “За Правду!” Віталій Загайний, президент корпорації “Артор” Микола Рогуцький. Звичайно, розмова не обминула проблеми української музики у вітчизняному ефірі. Діля з ТНМК поскаржився на те, що в Києві звідусіль лунає радіо “Шансон”, краячи його гіпгопівську душу піснями Шуфутінского, Круга та Люби Успєнской. А в рідному Харкові немає жодної харківської радіостанції, лише ретрансляції.

Усі зійшлися на тому, що без підтримки “зверху” та внесення змін у законодавство українська музика ніколи не вийде із зачарованого кола, в якому вона нині опинилася. Роман Чайка («Мертвий півень») навів приклад концертів польських виконавців у Львові, якими вже за два тижні до початку опікується Генеральний Консул Польщі Кшиштоф Савіцкі – по десять разів перевіряє, чи все в порядку, їде зустрічати музикантів на кордон, допомагає фінансово, – і попросив “конґолезців” поділитися своїми московськими враженнями (у “бєлокаменній” ТНМК більше запрошають, ніж на батьківщині. Минулого року вони визнані найкращою реп-групою Росії. А остання програма, що називається “Уроки української”, спокійно крутиться на російському MTV й інтерв’ю там хлопці давали також українською мовою). Зокрема, цікаво стало, як допомагає групі представництво України в Москві, чи відвідують їхні концерти представники дипкорпусу, чи каталися хлопці по Калінінському проспекту на авті з дипломатичнимим номерами. На що Фагот відповів, що йому взагалі важко уявити, що цей консул десь там існує, і між собою про українське консульство вони згадали лише, коли їх заарештували на вулиці Твєрской. “Звичайно, ніхто не допомагає – в гробу вони нас бачили”.

Втім, не всі журналісти були переконані в тому, що “конґівці” співають українською у Москві з суто патріотичних міркувань, натомість вважали українську ТНМК комерційним ходом, даниною моді на українську екзотику. Фагот відповідав на ці закиди спокійно, тоді як Фоззі ледь себе стримував: “Ми ніколи не співали в Москві російською мовою. Так, ми колись співали російською тут, бо ми харків’яни, чи, як нас назвав один колега “бандерівці.ru”. Ти мав на увазі, що ми “змаланили”? Ну якщо ти це мав на увазі, то краще не май!”

Фагот в свою чергу звернувся до аудиторії з питанням про смак тих, хто вирішує, яку українську музику підтримувати, а яку – ні. Після того, як хлопці виступили на НТВ у програмі “Антропологія”, їх запросили виступити в ефірі УТ-1. За день до ефіру ТНМК повідомили: “Вас не буде, буде Валерій Малишев”. “Добре”, - сказали ТНМК. Через тиждень програма “Сім нот” вирішила, що цього разу важливіша Оксана Хожай. До подібної ефірної політики “конґолезці” підійшли філософськи: “Та пішли ви…” І задалися питанням: яка нормальна людина, побачивши таких українських виконавців, буде вибирати українське? Врешті-решт, Фагот лаконічно окреслив проблему, над якою всі билися майже дві години: “Жлобів багато. Дуже багато”.

На новую жизнь заработать просто! Увлекательный мир - игровые автоматы 777 играть бесплатно!