Сам “Слухай українське” і навчи цьому сусіда

Коли ми намагаємось бути принциповими, нам кажуть: “Ви націоналісти!” Ми хутко стаємо поблажливими, і переходимо на російську, виступаємо “на розігріві” і шукаємо схвалення в очах інших. Ми так хочемо сподобатись, що губимося від кількості порад, і починаємо кидатися від однієї крайності до іншої. А проблема лише в тому, що ми звикли комусь щось доводити. Проте варто себе так поставити, щоб саме з нас брали приклад і тіснилися не ми, а інші. Цим і зайнялося мистецьке об’єднання “Дзиґа”: воно організувало фестиваль, мета якого якраз і є “потіснити” всіх тих, хто приїхав погостювати – і тут уже оселився та зажирівся на наших харчах. Словом, у львівському клубі “Лялька” з 24 січня до 17 березня триватиме резонансне музичне дійство під назвою “Слухай українське”.

Поштовхом до створення фестивалю стало все, що “дістало” і останньою краплею був новорічний телевізійний ефір багатьох каналів, який зовсім не відзначався любов’ю до себе (а радше до “північних сусідів”). Головне питання, яке фестиваль просто “ставить ребром”, – це порушення прав українських музикантів у всьому в своїй країні (в тиражуванні, дитрибуції, підтримці мас-медія і т.д.).

Дійство “Слухай українське” розпочнеться 24 січня новою програмою групи “Скрябін”. Надалі щотижня виступатимуть з живими двогодинними концертами “Танок на Майдані Конґо” (31 січня), “Тартак” (7 лютого), Віктор Морозов та “Мертвий півень” (14.02), “Мандри” (21.02), Марія Бурмака (28.02) та “Піккардійська терція”, “Плач Єремії” і “ВВ” (7, 14, 17 березня, в залежності від розкладу їхніх гастролей). Але оскільки клуб “Лялька” просто фізично не вмістить усіх охочих, то концерти транслюватимуться на площу Данила Галицького (безпосередньо перед клубом). Таким чином, “нарід безкоштовно буде бавитися від душі” од свого – класного і якісного. До того ж паралельно будуть розповсюджуватися (також за дарма) CD та касети у громадських місцях.

Перед кожним концертом відбуватимуться круглі столи за участю музикантів, журналістів, продюсерів, де “заговорять привселюдно” про наболіле всіх сторін. І зокрема про те, що знайти спонсорів навіть під гучні імена в “українському П’ємонті” дуже важко (в цьому знову пересвідчилася “Дзиґа”). Дехто з львівських бізнесменів, як це не старомодно, звинуватив мистецьке об’єднання у націоналізмі, не знаючи, що для свідомого українця це є компліментом. Інший “бос” ніяк не міг второпати і закидав рекламному аґенту: “Как ты можешь этим заниматься, ты же сама русская?” Втім, концерти відбудуться, бо, як сказав Маркіян Іващишин, “це вже справа принципу”. А українській принциповості ой як далеко ще до нахабності. Бо не нас цим нагородила історія.

утилизация пластика gelios-exim