У книжково-ілюстративній експозиції, організованій міською бібліотекою для дітей у переддень Новорічних та Різдвяних свят, серед книг про традиції та звичаї святкування цього свята в різних країнах світу та в Україні, мою увагу привернули дві яскраві поштові листівки. На одній з них зображено гурт маленьких щедрувальників в національних костюмах на засніженій вечірній вулиці та вірш відомої прилуцької поетеси Олени Шульги, що починається такими словами:
“Зустрічайте, любі друзі, Щедрувальників малих! Ми збираємо в окрузі У торби вітання й сміх”.
І напис українською та англійською мовами : З новим роком і Різдвом Христовим. Малюнок другої листівки – маленьке диво з ялинковими іграшками, іскристим снігом та передзвоном срібних дзвіночків. Авторками обох цих вітальних листівок, що принесли привітання з Новим роком і Різдвом Христовим у багато українських міст та країн Європи є юні прилучанки - Юля Шамрай та Аліна Антонова. - Як так сталося, що малюнки юних прилучанок перетворилися на листівки? - запитую у працівника читального залу Любові Олександрівни Нехайчик. - Справа в тім, що ці листівки були надруковані в рамках коопераційного проекту «Модель21:Творці змін» за сприяння Швейцарської культурної програми у країнах Південно-Східної Європи та Україні. Під час проведення в бібліотеці дитячого форуму «Спалахи ідей» Аліна Антонова презентувала свій проект на кращу концепцію розпису стін дитячої книгозбірні. Її малюнки вразили членів журі: дівчинка через зображення пір року прагнула передати світовідчуття людей різного віку, налаштовувала на думку, що світ прекрасний, у ньому є місце для всього спектру людських почуттів і кожна пора року, як і кожен період людського життя, неповторні.
Малюнок Юлі Шамрай було використано для вітальної листівки у 2007 році. І тому нам здалося доречним розповісти про це, розмістивши листівки серед книг. Люди старшого покоління добре пам’ятають, як раніше було модно пересилати своїм друзям та рідним вітальні листівки.
Щоправда, нині попит на цей вид друкованої продукції поступово зменшується - молодь вже давно вітає друзів та знайомих через мобільні телефони та Інтернет.
А скільки було колекціонерів листівок у шістдесятих та сімдесятих роках минулого століття. На вітальні листівки тоді була велика мода. Беручись до статті, звернувся до наукового співробітника краєзнавчого музею Тетяни Миколаївни Зоць із запитанням:
- Чи наявні в краєзнавчому музеї якісь колекції старовинних листівок?
- Колекцій, як таких, немає. Але є ряд цікавих експонатів, датованих 1911, 1913, 1915 роком видання. Листівки не кольорові, але те, що зображено на них, вражає. Це – полотна відомих художників, пам’ятники архітектури, відомі тогочасні театральні актори. На поштових штемпелях можна розгледіти дати, а на самій листівці прочитати слова. Місця для напису відводилося небагато. І тому той, хто надсилав таку листівку, вибирав найвагоміші слова. У фондосховищах музею зберігаються листівки, надіслані на вулицю Олександрівську родині Кошових. Читаючи сьогодні ці написи, маємо уяву про життя родини, стосунки в ній.
- Тетяно Миколаївно, а коли взагалі з’явилися вітальні листівки?
- Вважається, що перша листівка з’явилася в Англії. Художник Добсон вирішив привітати свого друга зі святом і намалював сімейну новорічну ялинку і зимовий пейзаж. Другові подарунок сподобався і наступного року він зробив копії листівок та розіслав їх своїм друзям у вигляді різдвяного подарунка. А вже за кілька років в Англії з’явилися у продажу вітальні листівки.
Уже у 1880 році поштою розсилалося більше 10 мільйонів різдвяних та новорічних листівок. На них найчастіше зображали Ісуса Христа в яслах чи янгола із зіркою в руках. Пізніше на листівках з’явився Санта Клаус і композиції з ялинкових гілочок та іграшок.
Листівки на теренах дореволюційної України найчастіше теж мали релігійні сюжети і славили Різдво Христове. Зображали на них вертепи, інколи, частіше це було на Східній Україні, різдвяне порося.
У радянській постреволюційній Україні різдвяні листівки стали «буржуазним пережитком» через згадку про Різдво Христове. Однак в грудні 1944 року солдати стали масово вітати з Європи свої родини чудовими, яскравими новорічними листівками. Традиція вітальних листівок знову повернулася до нас. Проте перші радянські листівки було надруковано на тонкому папері, і вони зовсім не відрізнялися яскравістю, проте люди тішилися ними. Потім якість листівок зросла, змінився і сюжет - щасливих мам на фоні Кремля змінив Дід Мороз зі Снігуронькою, а потім почали з’являтися зображення новорічних композицій.
Сьогодні на пошті, в книжкових кіосках можна придбати різдвяні листівки вартістю від півтори до двох з половиною гривень. Серед них – прості, на яких написано
«З Новим роком та Різдвом!», оригінальні листівки, які можна «трансформувати» у ялинкову прикрасу. Листівки юних прилучанок сьогодні не можна придбати в жодному з кіосків – це ексклюзивне видання, яке по праву може поповнити фонди краєзнавчого музею.
