ГАЛИЧИНА: РІК ПАЛАЦІВ І ЗБЕРЕЖЕННЯ КАРПАТ


Рік 2008 шість західних областей України проголосили «роком палаців». Справді, цих архітектурних споруд найбільше на Галичині, Тернопільщині, на Волині, у Прикарпатті та на Закарпатті. З чого все починалося – знає редакторка львівського часопису «Ї» Ірина Магдиш: «Запропонована українськими інтелектуалами промоція України, її історичного і культурного спадку триває: 2007 року ми успішно провели Рік Пінзеля (відкривши і землякам, і європейцям ім‘я і спадщину скульптора ХУІІІ ст. Іоанна Георга Пінзеля) – тепер працюємо, так би мовити, з палацами і фортецями регіону. Не секрет, що це – наша спільна спадщина з поляками, угорцями, румунами; ці благородні руїни треба повернути до життя. Тобто, не лише реставрувати або ремонтувати, але справді наповнити життям – розгорнути експозицію, проводити фестивалі чи реконструкцію історичних боїв, відкрити кав‘ярні і сувенірні магазини. Бо реставрувати, руїни повернути у пристійний стан будівлі – це важливо, але не головне. Найголовніше – щоби наші палаци знову були живі...».

Оживити сторінки історії воліють і мешканці м.Жовкви (Львівська обл.): за словами Галини Фесюк,, головний спеціаліст відділу культури і туризму Жовківської райдержадміністрації, «у радянську добу, коли наше містечко назвали Нестеровим, багато цінних документів з місцевого архіву було знищено. Це документи, які стосувались історії міста, різних відомостей про життя громади – наприклад, про склад населення, про соціальний статус мешканців Жовкви... Тепер шукаємо документи про міську історію то у Львові, то у Польщі, але не втрачаємо надії: хочемо відновити історичний центр міста, наповнити його життям».
Велика увага у цьому процесі приділяється реконструкції Жовківського замку, спорудженого в 1594–1606 роках замку. На початку XVII століття він був чотирикутним, з триярусними наріжними баштами, в’їзною брамою в північно-східній стіні та бойовими галереями зі стрільницями – по периметру мурів. Південно-західна частина, прикрашена відкритою галереєю з аркадами, служила палацом. І хоча пишні зали, скарбниця й арсенал залишились в Історії, фасад колишнього форпосту, завдяки розпочатій 2003 року реставрації, знову стає окрасою міста. І не просто окрасою. За новим проектом жовківський замок має стати сучасним інформаційним центром із виставковими та бізнес-залами, готельним та ресторанним комплексом, туристичним агентством та іншими установами, необхідними у сучасному житті.

Не дивно, що слово «життя» звучить з вуст усіх, хто дотичний до програми Року палаців, адже заходи у її рамках відповідають, серед іншого, документу під назвою «Карпатська конвенція». Конвенцію ухвалено 5 років тому у Києві, за спільної згоди семи країн: Чехії, Угорщини, Польщі, Румунії, Сербії, Словаччини та України. Цей документ визначив основні принципи співпраці між сторонами - учасниками, їх місцевою владою і громадянським суспільством задля збалансованого розвитку Карпат.

Карпатські гори, де живе майже 18 мільйонів людей, вже два роки знаходяться під охороною міжнародного договору по збереженню багатої живої природи, дивовижних ландшафтів та культурної спадщини краю. Українські екологи та митці розпочинають складати «Реєстр пам‘яток природи і культури Карпат», де чимале місце займуть дані про палаци і фортеці.
Богдана Костюк, радіо "Свобода"

( categories: Культурна стратегія )