Текст:

Якщо комусь із запізнілих читачів довелось хоча б одного разу увечері залишитись у бібліотеці сам-на-сам з книжками – він часто стає безпосереднім учасником пригод, в які потрапляють літературні герої. Адже книги живуть своїм власним життям, і наділені вони ним тими письменниками, які їх написали. Трапляється, життя книжок багатомірне, сповнене смаку літературного коктейлю і сонячного проміння за вікном бібліотеки. А іноді книги скніють, хворіють від сирості і напівтемряви, що оповила старі, давно не ремонтовані бібліотечні зали. А ще буває, літературні герої шукають на своїх друзів, але останні так і не дістались місця побачення з книжковими однокашниками. Тому що книги не завжди мають можливість мандрувати і потрапляти у бібліотеки невеличких міст і сіл.

І якщо ремонт приміщення по силах місцевим бібліотекарям або владі – з поповненням книгами складніше. Так, директорка Прилуцької міської дитячої бібліотеки Ольга Лукаш з жахом розповідає, як до неї час від часу зверталися вчителі і питали книги сучасних українських письменників. Адже ці книги у невеличких містах і по селах - дефіцит, і шукати їх доводилось по інших бібліотеках міста та Чернігівської області. Аж нарешті бібліотекарі дійшли висновку, що варто об‘єднати усі бібліотеки міст і сіл Чернігівщини в одну велику мережу, для повноцінного книжкового обміну. І О. Лукаш розповіла: “У нас так звана централізована бібліотечна система, що її десь у 1993 році нам запропонувала обласна влада. Ідея виявилась хорошою: якщо в якійсь бібліотеці немає певних книг – їх можна взяти в іншій. Якщо якійсь літературний захід проводиться в одній – то можуть приймати участь й інші бібліотеки. Міських бібліотек у Прилуках 5 – це центральна, 1 дитяча і 3 бібліотеки для дорослих. А ще є мережа сільських бібліотек Чернігівщини, це значно поліпшує якість нашої роботи”.

З проблемою нестачі книг зітнулись і освітяни та бібліотекарі міста Мелітополь, що у Запорізькій області. Як розповідає директорка міської бібліотеки Любов Сінегіна, доводилось бібліотекам позичати одне в одного то твори Михайла Грушевського, то поетичні збірки сучасних письменників України. А потім, скориставшись досвідом Чернігівщини та інших регіонів, п‘ять бібліотек Мелітополя об‘єднались у мережу, щоб забезпечувати потреби своїх читачів:
“У нас молодь читає багато – це учні, студенти, учні ПТУ, технікумів, вузів, коледжів, ліцеїв. Коли це бібліотека з універсальними фондами, тоді у нас є література. Що читають, скажімо, учні та студенти? На допомогу вивчення учбових програм. Довідкова література, періодичні видання. Художня література ”.

Тим часом, український уряд анонсував програму з підтримки української книги – але ця та подібні програми до провінції не потрапляють унаслідок браку фінансування. Тож бібліотекарі і читачі у маленьких містечках і селах України чекають на приїзд письменників та видавців, готових поділитися книгами.

Богдана Костюк – для сайту “model21.org.ua”