Текст:

Тракайська фортеця з‘являється несподівано: туристичний автобус повертає наліво – і за лісом у прогалині раптом синіє озеро із червоними стінами на острові. Це знаменита Тракайська фортеця, яка відома не лише як пам‘ятка архітектури та історії світового значення, а і як “годувальниця” місцевого населення. Про особливості життя у маленькому містечку, про те, як це містечко відвоювало своє місце на мапі світу, знає історик Аліна Оболевич.

А. Оболевич: Тракай свого часу був столицею Литовського князівства, тим центорм, довкола якого об‘єдналися литовські землі, і лише 1323 року, коли столицю було перенесено у Вільнюс, втратив своє адміністративне значення. Але не втратив значення оборонного: збудована князями острівна фортеця була шедевром військової архітектури. Фортецю – замок будували довго, нинішні свої “характерні риси” вона отримала у ХУ ст. Повністю реконструйовано і реставровано острівний замок лише у 1926 році з ініціативи архітектора С. Лоренца.

Б. Костюк: Хто з Великих Князів народжений у Тракайській фортеці, або ж чия доля з нею пов‘язана?

А. Оболевич: По-перше, ту народився і засновник Вільнюса князь Гедемін (Гедемінас), і Великий Князь Вітовт (1350 р.), який розширив межі старого Тракаю: містечко розташоване поміж трьох озер – Гальве, Лука і Тоторишко (Татарське). У 1413 – 1430 рр. король Ягайло гостював тут тринадцять разів, а у другій половині ХУІ ст. король Сігізмунд Август обрав замок у Тракаї для розташування літньої резиденції. А ще Тракай – таке місце, де зійшлися долі так званих “маленьких народів”, у даному випадку караїмів, і Великих Литовських Князів. Наприкінці ХІУ ст. Вітовт “переманює” з Криму чотириста караїмських родин – для охорони князя і для обслуговування фортеці – замку. Нині у Тракаї мешкає сімдесят нащадків цього народу, вони підтримують стосунки з побратимами у Криму. Одна з туристичних “родзинок” Тракаю – це вулиця з дерев‘яними караїмськими будиночками, кенессою (збудована у ХУІІІ ст.), ресторанчиками. Також ви можете відвідати музей караїмської культури, заснований 1938 р.

(КАРАЇМИ – сповідають караїзм, заснований на законах Старого Завіту; великий вплив на цю релігію справив іслам. Караїмська мова має тюркське походження).

Б. Костюк: Як вдалося мешканцям Тракаю налагодити життя тепер, коли Литва є членом Євросоюзу?

А. Оболевич: Ще у радянські часи, литовські науковці добилися виділення державних коштів на реставрацію замку. Від середини 1960-х років, Тракай – туристичний центр. Але лише після відновлення Литвою незалежності, уже з початку 1990-х, сюди приходять інвестиції – один відомий литовський бізнесмен відкрив та утримує на озері яхт – клуб. Другому належить мотель і ресторанчик поблизу містечка. Крім того, наше законодавство дозволяє міській громаді опікуватись прибутками, що надходять від місцевого бізнесу, тракайці самі вирішують, на що їм витратити кошти. А ще Євросоюз виділив немаленькі гроші для розвитку караїмської і польської громад – це згідно законів ЄС з підтримки національних меншин у країнах – членах. Караїмські родини взяли кредити і відкрили ресторанчики національної кухні, майстерню для виготовлення сувенірів А останній рік активізувались тракайські поляки: незабаром біля яхт-клубу відкриється готель з польським рестораном, де місцеві поляки планують проводити регіональні фестивалі польської кухні. Як бачите, Тракай живе і розвивається за рахунок малого і сімейного бізнесу, який у свою чергу має підтримку від литовської влади та ЄС.
Богдана Костюк, кореспондент радіо "Свобода"