Текст:

«Форум Белград»: пошук європейської культурної ідентичності й досвід країн балканського регіону.

Наприкінці березня у Сербії відбувся міжнародний форум, присвячений ролі культури в пошуку європейської ідентичності.

Він мав назву: «Форум Белград», і став складником широкого процесу, що його започаткували діячі культури та європейські політики у рамках Берлінської конференції «Душа Європи» 2004-го й 2006-го року. Цього разу, відповідно, основну увагу учасники приділили ролі в цьому процесі Балканського регіону.

Проблеми, з якими стикаються у свій перехідний період Балканські країни, мають чимало спільного з проблемами країн пострадянських. Це стосується також культури. Варто згадати і необхідність подолання шкідливих стереотипів у стосунках між різними етнічними групами, і важкий, але надзвичайно потрібний, пошук порозуміння й толерантності у полі-культурному суспільстві, і налагодження порушених через військові конфлікти культурних зв’язків та обмінів.

Досвід Хорватії, Сербії, Словенії, Македонії та інших країн у розв’язанні цих проблем може стати в пригоді не лише, наприклад, Україні, але й країнам Західної Європи. Адже вони також потребують свіжих ідей, свіжого розуміння того, що таке «Душа Європи». Уже саме це словосполучення – свідчення того, що європейців тривожить падіння ролі і місця культури у сучасному світі: культура, мистецтво стали ніби молодшими сестрами політики та економіки в сучасному розвитку Європейського Союзу.

Одна з ініціаторів Берлінського форуму «Душа Європи» - Неле Гертлінг - підкреслює, що для європейського культурного процесу той досвід, що приходить з-поза меж ЄС, не менш важливий, ніж накопичений в Євросоюзі. Тому вона вітає активну участь балканських країн у пошуку європейської культурної ідентичності: «Назва форуму трохи по-різному звучить трьома різними мовами. Німецькою – «Дати душу Європі», англійською – «Душа для Європи», французькою – «Душа Європи». Ці різні фрази визначають окремі нюанси нашої мети. Вони доповнюють одна одну і посилюють одна одну. І ми певні: що більшою кількістю різних мов звучатиме назва нашого руху, то пліднішою буде наша діяльність для Європи і для мирних надій Європи».

А депутат Європейського парламенту Ханнес Свобода з пієтетом говорить про внесок балканських країн у різні жанри європейської культури: «Цей регіон – частина Європи, хоча він ще не є частиною Євросоюзу. Достатньо згадати хоча б культуру (і це лише один приклад). Візьмемо кінематограф: європейську спадщину тут неможливо уявити без внеску цього регіону. Те саме щодо літератури – не лише кількості, але і якості тих творів, що походять звідси. Також – музики та інших мистецтв. Тож культура, наявна тут, не є локальною. Вона впливає на всю європейську культуру. Тож я щасливий бути присутнім на цьому форумі, щоб продемонструвати нашу повну підтримку ініціативам Белградського форуму і, звичайно, очікуванням цього регіону».

Митці, культурні менеджери, політики Сербії та інших балканських країн своїми виступами на Белградському форумі продемонстрували: вони хочуть бути частиною не просто ЄС, а й спільного європейського культурного простору. Багато говорили й про один з важливих практичних кроків у напрямку реалізації цієї мети – спрощення візового режиму для діячів культури. І це ще одна точка, в якій інтереси балканських країн та України щодо співпраці з ЄС збігаються.

Кирило Булкін, радіо "Свобода"