Не вірте тим, хто скаже, що час відкриттів і пригод минув. Це не ті явища, які здатні законсервуватись у якомусь часі, в якійсь історичній добі – вони відроджуються, або ж прокидаються, або ж розвиваються і здійснюються регулярно.
Тим більше, якщо мають свою команду – тих, хто про ці пригоди і відкриття мріє, і хто шукає шляхи для їхньої реалізації.
А якщо команда має допомогу Чуйника (великого вуха, в яке варто пошепотіти про свою вимріяну пригоду – і вушко вам допоможе її здійснити), то взагалі проблем майже нема: звідкілясь з‘являються спонсори, технічні ресурси, однодумці, а потім і мапа з планом реалізації готові, і вже можна блукати світом і здійснювати свою мрію.
Свою мрію - об‘єднати мрійників і перетворити Прилуки на мистецький центр Європи – місцеве населення здійснило і тепер починає “мистецький похід на Європу”, про що і стало відомо нам, журналістам, від прилуцького Чуйника.
До речі: на допомогу прилучанам уже прийшли польські друзі, готові “зустріти, посприяти, прорекламувати” у містечку Жори. А через Польщу якраз і йдуть дороги на Захід, на мистецьку мапу Європи... Як згадують учасники походу “З табуретом до Атлантики” (літо 2005 року, похід автостопом через Польщу, ФРН і Францію), поляки зустрічали тепло, пригощали смачно і... відпускати не хотіли. Вочевидь, подібне трапиться і з прилуцькою командою “культурних перетворювачів”, які з польськими колегами мають намір вимріяти і здійснити оригінальний творчий проект. Щоправда, Чуйник поки що тримає його деталі у секреті, тож стежте за подальшим розвитком подій у Прилуках і Жорах!
А тим часом, прилуцькі сусіди – “культурні штурмовики” з Ніжина, продовжують розвивати і поширювати “культурну аномалію по-ніжинськи”. Хоч нам видається, що це вже не аномалія, а спосіб життя Ніжина. І слідом за вимріяними авторськими туристичними маршрутами “Ніжин – місто творців” і “Легенди Ніжина”, починають здійснюватись мрії і щодо створення мапи Ніжина містичного і літературного.
Адже правду каже відомий київський мистецтвознавець Дмитро Горбачов: “Не було би Ніжина – не було би Гоголівського “Вія”...”. І, мабуть, не було би цікавих акварелей Тараса Шевченка, космічних проектів Сергія Корольова і багатьох інших – справді вимріяних! – ідей і проектів, здійснених завдяки аурі Ніжина.
А ще з Чуйником спілкувалась житомирянка Лариса Харчук, яка створила у своєму місті Центр народних мистецтв і традиційного Поліського ремісництва. Пані Лариса давно мріяла провести у Житомирі фестиваль народної творчості, а поспілкувавшись з однодумцями з Прилук і Ніжина, віднайшла дорогу до здійснення своєї мрії... Тож не бійтеся мріяти – мрії збуваються!
