Текст:

Деяна Данаїлова: “Болгарія принесла кирилицю до Євросоюзу”.

1 січня цього року Болгарія стала членом Європейського Союзу.
І принесла у Європейський дім – вибілений сонцем пісок Чорноморських пляжів, смак сухого червоного вина і бринзи, пахощі гірських лісів і троянд, монастирські дзвони.
А ще – унікальну багатовікову культуру, архітектуру і кириличний шрифт, - каже голова Європейського департаменту міністерства культури Деяна Данаїлова, з якою розмовляє кореспондентка Радіо Свобода Богдана Костюк:

Б. Костюк:

Деяно, у Болгарії кожне місто чи селище мають свій культурний бренд, свою мистецьку та архітектурну ідентичність. Гаслом Болгарії як потужного культурного центру Балкан стало: “Тисяча міст – тисяча мистецьких сюрпризів”. Будь ласка, поясніть, що мається на увазі...

Д. Данаїлова:

Болгарія – вельми яскрава точка на мапі Європи. І не лише завдяки туризмові, який пропонує Чорноморські курорти влітку і гірськолижні – взимку. А, насамперед, завдяки подихові історії, що закарбований у сотнях пам‘яток культури та архітектури. Справді, кожне з болгарських міст і селищ – це перетин шляхів давніх слов‘ян і фракійців, античних римлян і греків. Пам‘ятати про це і дбати про це – наше завдання. Адже, якщо ми втратимо своє національно-історичне “я”, станемо сірими і буденними.

Б. Костюк:

Яким чином діє правовий механізм збереження пам‘яток болгарської історії та культури?

Д. Данаїлова:

У нас суворі закони у цій царині! За нелегальні розкопки - ув‘язення; за випадкове знищення пам‘ятки – великий штраф. А за умисне руйнування її – тюрма. Але болгари рідко “чіпляють” історичні пам‘ятки – навпаки, дбають за їхнє збереження. У нас зараз інша проблема: “новоруський” капітал та іноземні олігархи намагаються купляти привабливі ділянки землі – на Чорноморському узбережжі, біля гірськолижних курортів, у знаменитій Долині Троянд. Часто вони не проводять необхідних консультацій з науковцями – і у результаті такого “дерібану” (до речі, я це слово у Києві вивчила!) нищиться або могила римського воїна, або руїни давнього монастиря. Такі випадки були, місцеве населення активно противилось цьому, забудовники – іноземні громадяни платили великий штраф. А двійко “нових болгар” були ув‘язнені згідно з рішенням суду.

Б. Костюк:

В Україні про це можна лише мріяти: наші забудовники дістались історичного центру Києва, Львова, Севастополя...

Д. Данаїлова:

Корупція – явище інтернаціональне, на жаль. Але у нас все-таки історична ситуація інакша: історично, Російська імперія зробила багато, щоб звільнити болгарські землі, болгарський народ від турецького гноблення. Російська мова і культура у нас досі популярні. А українців Російська імперія гнобила, я цікавилась історією східного слов‘янства і знаю ту ситуацію, яка у вас була у ХУІІ – ХХ ст. Фактично, росіяни робили з українцями те, що робили з болгарами турки: українська мова і культура були “у загоні”, насаджувалось усе російське. У підсумку, ви тепер опинились у періоді вивчення своєї справжньої історії, нового пізнання та усвідомлення своєї культури – те, через що Болгарія пройшла у 1800-ті роки. І тепер влада і народ Болгарії дбають за збереження історичних і культурних пам‘яток. Із вступом до ЄС Болгарія отримує нові інвестиції, нові ідеї в об‘єкти культури і туризму. Наш “історико-археологічний ентузіазм” Євросоюз підтримав: ми ратифікували низку міжнародних угод, які захищають від знищення і забудов історичні середовища міст і сіл. Місцеві громади Софії, Веліко Тирново, Пловдива, інших міст звернулись до влади з пропозиціями –забезпечити збереження їхніх старих центрів на рівні закону, і парламентарі підтримали цю ініціативу. Ми не боїмось, що розчинимось серед європейських народів, навпаки, ми будемо чудовою, яскравою, мелодійною частиною “європейської мозаїки”. Ми тримаємося своєї національної ідентичності.
Б. Костюк:

Які цікавинки і сюрпризи готує Болгарія у мистецькому житті для Європи і світу?

Д. Данаїлова:

У Болгарії обов‘язково треба подивитись нові археологічні предмети, оскільки за останні кілька років науковці зробили низку важливих відкриттів. Під час розкопок поблизу Софії, Плевена і Пловдива знайдено унікальні речі – доби Фракії, Давньої Греції і Риму. Ці речі знайшли місце в археологічному музеї столиці, у міських краєзнавчих музеях. Взагалі, фракійські дорогоцінності – це окремий науково-мистецький шедевр, який Болгарія демонструє світові. Виставки з фракійським золотом, побутовими речами і зброєю наступні три роки об‘їде Європу, Північну Америку, Японію. Але болгари мають що показати і з сучасного мистецтва, хоча для світу залишаються власниками речей, зроблених у четвертому – третьому сторіччі до нашої ери.
На початку двадцять першого століття Болгарія дарує Європейському Союзові: кирилицю, болгарську мову як офіційну в установах ЄС, стародавні храми, сучасні центри мистецтв і традиційні болгарські страви, напої, мелодії.

Богдана Костюк, радіо "Свобода"