Текст:

Як повернути культурі її роль ключового чинника європейської само ідентифікації, як зробити культуру базою, визначальною для всіх галузей європейської політики? У п’ятницю, суботу та неділю політики та громадські діячі обговорювали ці проблеми у рамках конференції “Душа Європи”, що відбулася у Берліні. Детальніше – Кирило Булкін.

Цікавою рисою Берлінської Конференції є те, що відповіді на згадане запитання та дотичні до нього провідні європейських політики шукали разом з активістами молодіжних рухів, митцями, представниками громадянського суспільства – тими, хто зазвичай не завжди має можливість донести до політиків свої думки.

Цього разу було очевидним прагнення почути один одного і на основі почутого дати відповідь самим собі: що таке Європа? Що таке її душа? І що конкретне можна зробити, щоб саме ця душа керувала усією європейською політикою? У промові Президента Єврокомісії Хосе Мануеля Баррозу звучала переконаність у тому, що ці питання не є другорядними, готовність приділяти їм першочергову увагу і певна тривога, адже європейські цінності, за словами Баррозу, сьогодні зіткнулися з серйозними викликами.

“Важливо захищати нашу повагу до різноманітності. Але водночас ми маємо не втрачати відчуття того, що ця повага ґрунтується на глибшій повазі до певних принципів, які не можуть бути предметом обговорення. Свобода висловлювань, свобода релігії, включно з правом не мати жодної релігії, свобода творчого самовираження є такими, що не підлягають обговоренню. Сьогодні серйозною загрозою є самоцензура. Коли ми передбачаємо чиїсь реакції й кажемо журналістам чи митцям, що вони мають бути обережними, ми де-факто звужуємо простір свободи. Також існує ризик, що ми вживаємо непропорційних заходів заради більшої безпеки. Ми не можемо втрачати нашу душу у боротьбі проти тероризму. Якщо нашій свободі загрожуватимуть у такий спосіб, це стане перемогою тероризму. Це добре висловив великий американський державний діяч Бенджамін Франклін: “Суспільство, яке жертвує малою часткою свободи заради малої частки безпеки, не заслуговує ані того, ані іншого, і втратить і те, й інше”.

Так само про виклики, що стоять перед Європою, говорив і відомий бізнесмен і меценат Джордж Сорос. Ці виклики він поставив у контекст змін у світовій ситуації. На думку Джорджа Сороса, Сполучені Штати зараз втратили позицію світового лідера і світ став набагато менш стабільним.
“Після терористичних атак 9 вересня Президент Буш оголосив війну терору, і це було хибне гасло, втілене у хибний спосіб. У результаті Сполучені Штати зазнали безпрецедентної втрати сили і впливовості”.

У цій ситуації, як вважає Джордж Сорос,

“Євросоюз, можливо, не може посісти місце Америки як світового лідера. Але він може подати приклад міжнародної співпраці світові як всередині своїх кордонів, так і за їх межами”.

Водночас відомий бізнесмен скритикував Європу за те, що вона не вповні реалізує свій демократичний потенціал у політиці, дедалі більше потрапляючи в енергетичну залежність від Росії. Відповіддю на виклики сучасності, на думку Джорджа Сороса, має бути просування Європи на шляху до відкритого суспільства, яке і стане втіленням душі Європи.

Кирило Бєлкін, Радіо Свобода, Київ.